Сторінка вчителя-логопеда

Вчитель-логопед ДНЗ (центру розвитку дитини) №8: Ганзюк Світлана Петрівна 
 

 

 

  

Основними структурними компонентами професійної діяльності вчителя – логопеда є:

1. Діагностична діяльність.
2. Складання індивідуальних корекційно-компенсаторних планів роботи.
3. Корекційна робота з виправлення порушень усного та письмового мовлення.
4. Надання порад, консультацій батькам, педагогам, залучення родин до активної практичної співпраці.
5. Співпраця з психологом, вихователями, вчителем, медичними працівниками.
6. Участь у різних заходах методичної роботи, самоосвіта.

Пріоритетні завдання логопедичної корекції:

- подолання порушень усного та письмового мовлення;
- розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності;
- формування фонетико - фонематичної, лексико - граматичної сторін мови, зв'язного мовлення;
- формування комунікативних умінь;
- розвиток мовленнєвої, загальної та дрібної моторики;
- вироблення навичок свідомого сприймання та розуміння зверненого мовлення;
- розвиток просодичної сторони мовлення( темп, ритм, тембр, сила голосу;
- розвиток психічних процесів (пам’яті, мислення, уваги).
    У логопедичній роботі з дітьми широко використовую різні види артотерапії – це корекція мовленнєвих відхилень в особистісному розвитку дитини за допомогою різних видів мистецтва зокрема - імаго терапія - корейця та розвиток за допомогою образів і театралізації.
Завдяки цікавим технологіям у навчанні та вихованні діти «розкриваються» психологічно, починають розуміти свою унікальність у властивих їм здібностях, почуваються значущими й рівноцінними особистостями.

Напрямки роботи логопедичного кабінету ДНЗ

Головним завданням діяльності вчителя-логопеда є планування і здійснення навчально-корекційної роботи з вихованцями які мають недоліки мовленнєвого розвитку.

Під час виховання дітей вчитель-логопед та вихователі розв’язують завдання, що визначені БП “Я у Світі”, програмою розвитку дітей старшого дошкільного віку “Впевнений старт” у напрямках розумового, фізичного та естетичного розвитку дітей. Але основним завданням є корекція мовного розладу та розвиток аспектів мовлення.

Основні структурні компоненти професійної діяльності вчителя-логопеда

Діагностична діяльність (вивчення анамнезу, історії розвитку, причин порушень у дитини, бесіда з батьками, спостереження за дитиною, обстеження мовлення).

Складнання індивідуальних корекційно-компенсаторних планів роботи з кожною дитиною

Визначення доцільних форм взаємодії з дтитиною, видів корекційно-розвивальної роботи.

Корекційна робота з виправлення порушень усного та писемного мовлення.

Надання порад, консультацій батькам, педагогам, залучення родини до активної практичної співпраці.

Співпраця із практичним психологом, вихователем щодо корегування педагогічного , корекційного процесу, пошуку шляхів його вдосконалення.

Аналіз результативності роботи, визначення динаміки розвитку дитини, ведення документації та складання звітів.

Участь у різних заходах методичної роботи, самоосвіта.

Пропаганда логопедичних знань, взаємодія з громадськістю.

Зміст корекційно-розвиваючої роботивчителя-логопеда

  • виробляє і вправляє рухи артикуляційних органів;
  • готовить артикуляційний уклад до постановки звуків;
  • визначає послідовність постановки звуків від характеру мовленнєвих порушень;
  • працює над розвитком правильного мовного дихання дітей;
  • відбиває артикуляційний уклад певного звука, використовуючи відпрацьовані раніше рухи органів мовлення;
  • ставить звук (різними прийомами та методами);
  • закріплює поставлений звук у складах;
  • автоматизує поставлені звуки у словах, фразах, реченнях, словосполученнях, зв’язній мові;
  • проводить диференціацію звуків;
  • відпрацьовує граматичні форми.

Форми роботи

Фронтальні логопедичні заняття.

Підгрупові логопедичні заняття.

Індивідуальні логопедичні заняття.

Успішність розумового виховання дітей залежить від кола інтересів батьків, їхнього світогляду, від характеру спілкування з дитиною. Батькам дітей із мовними порушеннями слід пояснювати, що участь родини у корекційних заходах вважається одним із факторів ефективної розвиваючої роботи.

Форми взаємодії з батьками

  1. Батьківські збори. Проводяться у вересні, січні, травні. На зборах вчитель-логопед знайомить батьків з нормативними документами, програмами, з досягненнями дітей та труднощами у корекційному процесі.
  2. Індивідуальні консультації вчителя-логопеда. В ході яких батькам надаються індивідуальні поради щодо поліпшення мови або розвитку пізнавальних (психічних) процесів дитини.
  3. Оформлення тематичних папок “Батькам майбутніх першокласників. Поради логопеда” в інформаційному осередку логопедичного кабінету та груп старшого дошкільного віку які складаються з різноманітних професійних консультацій, порад, рекомендацій з матеріалів для практичного використання вдома та під час занять з дітьми.
  4. Анкетування батьків дозволяє уточнити стан їх зацікавленості у розвитку дитини, визначити їх потреби, з’ясувати чи задоволені вони корекційним процесом.
  5. “Домашні логопедичні зошити”, які складені для індивідуальної роботи з дітьми. Вони допомагають батькам закріпити набуті дитиною мовні навички та вміння. А логопеду здійснити аналіз розвитку кожної дитини і налагодити тісний взаємозв’язок між учасниками корекційного процесу.

Організаційно-методична робота:

  • обстеження усного мовлення вихованців ДНЗ ;
  • комплектування підгруп для логопедичних занять згідно мовних порушень;
  • оформлення необхідної документації логопедичного кабінету;
  • співпраця логопеда з вихователями груп;

Основні завдання логопедичної служби :

  • усунення різних порушень усного і писемного мовлення;
  • запобігання різним відхиленням мовленнєвого розвитку вихованців;
  • пропаганда логопедичних знань серед педагогів та батьків;
  • розробка методичних рекомендацій, консультації для педагогів та батьків, щодо попередження та подолання вад мовлення у дітей;
  • самоосвіта;
  • оснащеність логопедичного кабінету;

Принципи роботи:

  • комфортні умови , за яких кожна дитина відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність;
  • самостійність мотивації навчально-корекційної діяльності дитиною-логопатом.

В закладі відповідно до санітарно-гігієнічних вимог обладнано логопедичний кабінет, в якому розміщено в достатній кількості методичний матеріал та обладнання, необхідні для успішної роботи вчителя-логопеда з дітьми (логопедичні зонди, шпателі, спирт, вата, настільне дзеркало, дошка, настільні ігри, предметні та сюжетні картинки, навчально-розвивальні посібники та дитячі іграшки, папки з інформаційними матеріалами, методична та педагогічна література, таблиці тощо). В достатній кількості кабінет забезпечено меблями з урахуванням віку дітей.

Документація вчителя-логопеда відповідає «Інструкції про ділову документацію у дошкільних закладах», затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 30 січня 1998 року № 32, включає

· перспективний план корекційно-відновлюваної роботи логопедичного кабінету;

· книгу обліку дітей із зазначенням діагнозу;

· картки мовленнєвого розвитку на кожну дитину;

· індивідуальні картки стану здоров’я і розвитку дитини;

· плани індивідуальної роботи та занять у підгрупах;

· книгу аналізу результативності індивідуальної корекційно-відновлювальної роботи з дітьми;

· книгу взаємозв’язку між вчителем-логопедом і вихователями групи;

· журнал щоденного відвідування дітей;

· журнал обліку ( руху ) дітей;

· індивідуальні зошити дітей ;

· графік роботи вчителя-логопеда, затверджений адміністрацією ( І зміна роботи – з 9.00 до 13.00 – 3 рази на тиждень; ІІ зміна роботи – з 13.00 до 17.00 – 2 рази на тиждень);

· звіти вчителя-логопеда за результатами корекційної роботи (два рази на рік).